Останнім часом у групі "Рамштайн" виникли певні розбіжності, зокрема щодо того, чи потрібно і коли відправляти західні винищувачі в Україну, а також щодо затримок з постачанням деяких озброєнь. Насамперед це стосується німецьких та іспанських танків.
Про це повідомляє Politico.
Джерело зазначає, що масова передача зброї Києву змусила країни-донори турбуватися про власні запаси, і нещодавні зустрічі почали звертатися до питання про переоснащення союзниками по НАТО, а також про збереження переданої Україні зброї в довгостроковій перспективі.
"Ми вже багато зробили в плані пожертв, але зараз питання більше у стійкості", — сказав Еса Пулккінен, постійний секретар або заступник міністерства оборони Фінляндії, коли військові лідери зібралися в Рамштайні минулого місяця.
"Окрім підтримки України, нам також потрібно поповнювати власні запаси, вірно?" — зазначив один європейський дипломат.
Київ пережив початковий тиск Росії, проте ставало ясно, що США та іншим країнам необхідно подолати минулі побоювання з приводу озброєння України та взяти на себе довгострокові зобов'язання. У ті перші дні ніхто не координував обладнання, яке країни швидко почали надавати у заставу, ризикуючи серйозно прорахуватися для західних країн, які допомагають Україні.
"Я зробив багато телефонних дзвінків, розмовляючи з країнами: "Ви можете надіслати це", і я думаю, що саме в цей момент у секретаря виникла ідея: "Ні, нам потрібно зібрати разом ключових учасників в Україні, тому ми можемо зрозуміти, які масштаби цього", — сказав Валландер в інтерв'ю у Пентагоні.
Зустрічі у форматі "Рамштайн" зазвичай відбуваються за сценарієм, під час яких міністри читають заздалегідь підготовлені записи. Але за організованими зборами ховаються суттєві різницю між урядами, які працюють над озброєнням України. Країни Східної Європи, такі як Польща та Естонія, прагнули надати допомогу, тоді як Німеччина та Франція часто відстають. Сполучені Штати, особливо Остін, часом мають бути між "двома вогнями".
Тим часом Київ постійно потребує більше та більш сучасного обладнання. Щойно висохло чорнило на рішенні про відправлення основних бойових танків "Абрамс", наприклад, у січні, коли українські офіційні особи відновили зусилля щодо отримання винищувачів F-16.
Питання про винищувачі, як і раніше, актуальне, і на останній зустрічі в "Рамштайні" було продемонстровано розбіжність між різними учасниками з приводу того, чи надсилати західні військові літаки. У той час, як Остін та інші офіційні особи США дали зрозуміти, що вони не вірять, що F-16 необхідні для поточного бою, інші кажуть, що група все ще обговорює це питання.
"Продовжується обговорення та інших типів літаків", — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, звертаючись до журналістів на балконі, поки учасники розминалися під час перерви на зустрічі.
Проте інші були впевнені, що в якийсь момент західні літаки полетять до Києва.
"Західні винищувачі будуть частиною західної військової інтеграції збройних сил України, чи то зараз, чи, можливо, пізніше", — сказав Пулкінен.
Президент Джо Байден час від часу закликає Остіна використати зустріч у "Рамштайні", щоб безпосередньо звернутися до своїх колег із проханням зробити більше для допомоги Україні. У січні, після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовився відправити танки "Леопард" без того, щоб США спочатку відправили свої власні танки "Абрамс", президент звернувся до Остіна, щоб зробити останнє звернення до свого нового колеги Німеччини, міністра оборони Бориса Пісторіуса, на зборах цього місяця.
На останніх кількох зустрічах української групи союзники почали посилено думати про те, як знайти гроші — та промислові потужності — для заміни спорядження, яке було відправлено воювати з росіянами.
"Це, як і раніше, єдиний ефективний формат, коли йдеться про координацію постачання, а також необхідні матеріальні засоби", — сказав один із високопоставлених європейських дипломатів. "Незалежно від розбіжностей у думках".
Крім того, їм потрібно пробратися крізь хащі місцевих інтересів та знайти спосіб зробити щось ще складніше: спільне виробництво боєприпасів та іншої техніки, оскільки війна в Україні триває, а окремі виробничі лінії досягають своєї межі.
Ще одне спірне питання полягає у тому, як розподіляються витрати на оборону між союзниками. Річний звіт НАТО, опублікований у березні, показав, що попри цілий рік обіцянок збільшити витрати на оборону, лише сім країн із 30 виконали дев'ятирічну мету витрачати два відсотки свого ВВП на оборону — на дві країни менше, ніж потрібно. 2021 року.
Нагадаємо, міністр оборони Олексій Резніков розповів, що системи протиповітряної оборони залишалися, залишаються і будуть пріоритетом для України. Це питання вирішувалося на останньому "Рамштайні".
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
